14 травня 2015 року Кабмін в рамках встанавлення правил трансфертного ціноутворення (ТЦУ) видав розпорядження “Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, встановленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України” №449-р
В даному розпорядженні наведено список юрисдикцій (держав і територій), операції з резидентами яких підлягають обов’язковому контролю над ТЦУ (“Чорний список”). Публікація “Чорного списку” стала важливим етапом розвитку податкової реформи, розпочатої у 2014 році, оскільки, по суті новий чорний список функціонально замінив два раніше існуючих списки: перелік офшорних зон Кабміну та перелік країн (територій), в яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні.
При формуванні списку, критеріями для визначення держав, що входять до переліку, згідно з пп. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу, Кабмін керувався трьома критеріями:
ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) в державі (на території) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні;
держава (або територія) не розкриває в публічному доступі інформацію про структуру власності юридичних осіб;
відсутність укладених договорів щодо обміну інформацією з Україною.
Всього в новий список увійшли 76 держав, до операцій з податковими резидентами яких будуть застосовуватися спеціальні правила ТЦУ про контрольовані операції. Для порівняння, Україна загалом уклала 75 угод про уникнення подвійного оподаткування. Відповідно, напрошується висновок, що державі набагато звичніше діяти методами посилення умов, ніж методами економічної стимуляції.
Серед держав, що потрапили в список, можна виділити три групи:
1. Класичні офшорні юрисдикції (включаючи Панаму).
2. Низькоподаткові юрисдикції (включаючи Гонконг).
3. Престижні європейські держави.
До операцій з резидентами держав, внесених до списку Кабміну, також застосовується особливе правило, передбачене ст. 140 Податкового кодексу.
Згідно пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу, фінрезультат податкового (звітного) періоду збільшується на суму, що дорівнює 30% вартості товару, в тому числі, необоротних активів, робіт, послуг, придбаних у нерезидентів, які зареєстровані в державах (на територіях), зазначених у переліку Кабміну.
Уникнути збільшення фінансового результату на 30% вартості товару можливо, якщо обгрунтувати, що ціна звичайна, за допомогою методів трансфертного ціноутворення, передбачених у ст. 39 Податкового кодексу. Безумовно, розширення списку може створити деяким бізнесменам необхідність реструктурувати їх бізнес.
Іншими словами, якщо резидент України здійснює господарську операцію з компанією-резидентом держави (території) з “чорного списку”, і не включає дану операцію в звіт про контрольовані операції або включає її у даний звіт, але не підтверджує відповідність ціни в даній операції ринковому рівню цін, то включення до складу витрат допускається тільки 70% понесених витрат.
Раніше до складу витрат допускалося включення 85% фактичних витрат, – у разі здійснення операції з компанією, створеною в юрисдикції (державі, території), включеної в перелік офшорних зон Кабміну.
Найбільшу зміну в законодавстві для фахівців у сфері податкового планування склало поширення описаного вище “анти-офшорного режиму на Австрію, Швейцарію, які не задовольняють критерії, встановлені ст. 39 Податкового кодексу.
Ставка оподаткування податком на прибуток в Австрії на порядок вище, ніж в Україні (25%). Які б ні були причини внесення Австрії і Швейцарії до списку Кабміну, юридичні підстави для таких дій досить сумнівні.
Включення в список Гонконгу не стало несподіванкою. Юристи очікували включення Гонконгу, який є зручною податковою гаванню і широко використовується в податковому плануванні при торгівлі, в тому числі з Китаєм.
Розпорядження Кабміну вступило в силу в момент його затвердження – 14 травня цього року. Таким чином, даний перелік держав повинен поширюватися на операції платника податку, проведені вже з 14 травня 2015 року.
Источник: http://www.rbc.ua/ukr/opinion/novye-gosudarstva-spiske-yurisdiktsiy-ttso-1433928252.html
